Понеділок, 07 листопада 2016 17:28
There are no translations available. Хто ж вони такі, “аутисти”? Чому їхня чисельність у найбільш розвинених країнах світу щороку зростає? Чому не існує однозначих допоміжних "ліків"?
В темі аутизму й досі залишається багато запитань, на які вчені з усього світу намагаються відшукати відповіді.
Аутизм (від грец. autos - "сам"; аутизм - "занурення в себе"). Близько 1% населення Землі має розлади аутичного спектра, а це 71 млн. осіб. Згідно з даними досліджень це число збільшується від 10% до 17% на рік протягом останніх кількох років. За статистичними даними, що їх було опубліковано американським Центром контролю і профілактики захворювань 1 з 68 хлопчиків і 1 з 189 дівчат страждають від розладів аутичного спектра. І цей гендерний феномен так само залишається оповитий таємницею. Що ж спричиняє розлади аутичного спектра? Причини незліченні й повністю не досліджені: це забруднене повітря, ГМО, хімічні речовини у наших будинках та іграшках, фтор у воді, стільникові телефони, відсутність глибинної комунікації всередині родини та оточення, що в ньому зростає дитина. Згідно з новими дослідженнями, аутизм може бути породжений генетичними мутаціями в більш ніж 100 генів. Це і не дивно, бо ж еволюція веде до змін на всіх щаблях розвитку, а разом із цим метафізична природа людини трансформується на глибинних рівнях.
Так, дитина з розладами аутичного спектра (РАС) має дефіцит в соціальних та комунікативних навичках, наслідуванні, емпатії, багатозадачності, має обмежені інтереси та любов до рутини, повторювальні поведінкові патерни та труднощі у навчанні. Але це не просто набір помилок допущених матінкою Природою, а виставлення певних обмежень у здобутті вищих цілей. Цікаво, що у людей з РАС проявляються також і екстраординарні здібності в одній чи декількох галузях знань, такі собі "острівці геніальності". Таких людей називають савантами (від фр. savant - “вчений”). Їхня виключна обдарованість може бути проявлена у надскладних напрямках, таких як математика, фізика, музика, живопис. Люди з аутизмом - це вузькопрофільні фахівці по своїй природі. Якщо вони чимось захоплюються, то дуже швидко стають експертами. І наша задача зрозуміти, як влаштовані їхні внутрішні взаємозалежні процеси та навчитись знаходити з ними спільну мову.
Вчені відкрили нову парадигму взаємодії людини й комп’ютера, що забезпечує обмін інформацією між мозком і комп’ютером - нейро-комп’ютерний інтефейс (Brain-computer interface, скорочено - BCI). В основі ВСІ використовується метод біологічного зворотнього зв'язку, що будується на основі нейронної активності мозку. Ця активність в свою чергу відстежується за допомогою пристрою електоенцифолограмми нового покоління, такі собі компактні та легкі гаджети з електродами, кількість яких може варіюватися. Однією з найновітніших імплементацій ВСІ є віртуальна реальність (VR), можна коротко описати це як уявну реальність, створену за допомогою комп’ютерних систем, що дозволяють своїм користувачам взаємодіяти з цими світами. ВСІ + VR застосовують в багатьох сферах. Для нас же пріоритетною є галузь когнітиної реабілітації, де ця методологія допомагає дітям з обмеженими можливостями ефективно навчатись та здобувати нові навички. Цікаво, що таке поєднання дає можливість створювати різноматні ситуації зі змінним навколишнім середовищем, де користувач відчуває усю справжність процесу. А фахівець за допомогою ВСІ+VR терапії має можливість відслідковувати реакції, страхи на задану ситуацію і прийти на допомогу за першої потреби, в той час як з іншими терапіями спеціаліст має лише поверхнево уявляти, що відбувається в голові пацієнта. Це методологічне поєднання двох технологічних інструментів забезпечує більш надійне освітнє середовище та потужну базу мотиваційних факторів. Важливо, що віртуальна реальність може бути індивідуалізована. Оскільки деякі аутичні діти не терплять певних візуальних та звукових стимуляцій, завдяки ВСІ+VR ці подразники можуть бути зведені до мінімуму, що дозволить гармонізувати навчальні процеси.Успішні розробки також відбуваються і в Україні. Дослідницька група молодих вчених та неврологів-ентузіастів, працює та поступово впроваджує методологію контролю когнітивних навичок - BCI+VR. Окрім усіх вище перелічених позитивних результатів, у методологію закладають ціль віднайти обдарованість у кожній дитині і допомогти ій на шляху становлення. В результаті у людей з обмеженими можливостями буде потенціал стати високваліфікованими спеціалістами, наприклад інженерами, програмістами, математиками, космологами.
Однак, будь-яка терапія має бути підкріплена глибинною роботою над тілом пацієнта. А оскільки єдиною універсальною мовою є мова, що передається через наше тіло і через наші рухи, то це і є первинна основа для пробудови гармонійного організму дитини з аутизмом. Саме тому важливо налагоджувати зв’язок, зокрема і за допомогою танцювальної терапії. Використання психотерапевтичного руху сприяє емоційній, соціальній, когнітивній та фізичній інтеграції особистості у світі та синхронізує обидві півкулі головного мозку. А така унікальна танцювальна терапія чечіткою, яка поєднує у собі рух та створення музики одночасно, дає можливість рухатись у ритмі разом і це пробудовує базову довіру та об’єднує усіх хто залучений в процес танцювального експерименту.
В заключення хочеться висловити декілька думок. Безсумнівно, генії серед аутистів стають звичним соціальним явищем, але й звичайні діти, при відповідному підході в навчанні, мають цей потенціал.Говорячи про аутистів, як новий вид людей, можна обмежуватись лише науковими генетичними обґрунтуваннями, але є в цьому питанні і поле для філософських пошуків відповідей на ряд питань типу:Підходи у освіті наших нейротипових дітей, відносини батьки / діти у вік появи гаджетів і віртуальних світів, очищення уваги від менш важливої інформації, збільшення продуктивності роботи мозку.Інновації (як на ІТ так і на генетичному рівнях) приходять на допомогу людству, але потрібно триматися балансу, адже саме в цьому ключ до найкращих результатів.
АвторЮлія СезоненкоПрактикуючий терапевт сенсорної інтеграції, засновниця компанії “Сенсорія”
 Хто ж вони такі, “аутисти”? Чому їхня чисельність у найбільш розвинених країнах світу щороку зростає? Чому не існує однозначих допоміжних "ліків"?
Детальніше...
|
Понеділок, 07 листопада 2016 17:13
There are no translations available. Танець споконвіку допомагає спілкуванню людей і є унікальною - універсальноюмовою, що передається через наше тіло і рухи. В свою чергу тіло напряму пов'язане з мозком, люди мають внутрішню здатністьзмінювати свої думки і поведінку на нейронному рівні, що допомагає покращитипсихічне та фізичне здоров’я. І ми хочемо їм допомогти у налагодженні цього надважливого трьохрівневого зв’язку Мозок - Тіло - Поведінка (Brain-BodyBehaviour).
Пробудова цих ланок - є важливим базисом становлення для кожноїлюдини, але ми б хотіли зосередити нашу увагу на людях з аутичним спектромрозладу. Осіб з аутизмом традиційно сприймають як стереотипних. Вони схоплюють реальність вибірково, не ув’язують її деталі у загальну картину, сприймають довкілля як незрозуміле і загрозливе. Для того, щоб уберегтися від руйнівної сили довкілля, діти з аутизмом несвідомо починають захищати себе – заблоковують свої канали сприймання навколишнього світу. Це виявляється у таких проявах, як закривання руками очей, вух, прагненні сховатися, а також – у тілесній напрузі, створенні захисного панцирю, що призводить до нерівномірного тонусу, гіперфокусу уваги, блокуванню мовлення. Саме за таких симтомів і приходить надопомогу танцювальна терапія, яка є незамінною при розблокуванні та активаціїтіла через рух. Наприклад танець чечітка, ще цей напрям називають степ або tap dance, може бутикористним для дітей з особливостями розвитку у багатьох відношеннях. Переваги чечітки включають:
- покращення серцево-судинної системи;
- розвиває міцність, гнучкість та координацію;
- відчути ''заземлення'' та здобуття гравітаційної упевненість;
- когнітивні здібності також посилюється;
- розвиватися як розумову так і м'язова пам’ять;
- здобувається почуття ритму і орієнтація у часі.
Терапевти з танцювальної терапії допомагають дітям зосередитися на розумінні музики, її структурованих патернах та вмінні поєднуватись із ритмом. Важливо відзначити, що мета танцювальної терапії полягає у тому, щоб спочатку зрозуміти людину з аутизмом, об’єднатися з нею, а вже потім, допомогти їй налагодити комунікацію з зовнішнім світом. Це і є відправною точкою цього напрямку терапії.
Психотерапевтичний танець сприяє:
• пробудові базової довіри між терапевтом і дитиною;
• вмінню думати у патернах та запам’ятовувати послідовності;
• синхронізації обох півкулі головного мозку;
• розвитку мілкої та великої моторики / координації;
• зміцнення фізичної та ментальної стійкості;
• підвищення впевненості у собі, самосвідомості і самодисципліни;
• розвиток терпіння під час щоденних репетицій;
• поліпшення соціальних навиків;
• розширення художнього вираження кожної дитини;
Методологічною основою терапії - є зосередження уваги на неповторних проявахлюдини з аутизмом та враховування їх в процесі здійснення терапії, що в свою чергу уможливлює налагодження продуктивної комунікації.
До сильних сторін аутичної особистості можемо віднести:
• кмітливість, переважання невербального інтелекту;
• любов до порядку і завершеності, здатність зрозуміти чітко визначеніалгоритми і правила і постійно їх дотримуватися;
• здатність зацікавитися деталями;
• тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким я якможна себе поводити;
• розвинений музичний слух (у більшості випадків);
• уміння чітко орієнтуватися у просторі і часі.
Індивідуальну рухову програму розвитку розробляємо з урахуванням сильних сторін і потреб дитини, виходячи з її інтересів. Програма містить опис цілей і основних очікуваних результатів, які буде досягнуто щодо дитини та її родини; опис алгоритму їх реалізації. В індивідуальній програмі зазначено також тривалість програми, інтенсивність заходів. Танцювальне середовище з опорою на його ресурси має базуватися на таких принципових положеннях, як:
- безпека, а саме – певна предметна і просторова організація середовища, що дає змогу мінімізувати у дитини з аутизмом почуття невпевненості і страху, уможливлює, завдяки засвоєним правилам, здатність вільно орієнтуватися втанцювальному просторі і виконувати необхідні дії;
- насиченість культурно значущими предметами. Освітнє середовище постійнозабезпечує дитині контакт з різноманітними носіями інформації, надає певнівідомості про довкілля, знайомить з музичними інструментами, що значностимулює її пізнавальну активність, мимовільну і довільну увагу, підтримуєпозитивну мотивацію.
- доступність для полісенсорного сприймання. Йдеться про те, що освітнє середовище стимулює і забезпечує можливість широко залучати інформацію відрізних органів чуттів як в ситуації сприймання окремих предметів, так і наявних між ними відносин.
Враховуючи усі вище наведені фактори, ми маємо можливість усвідомити, що Танцювальна терапія являє собою надійний плацдарм для подальшого багатофункціонального розвитку та становляння людини. Досвід руху у спільному ритмі музики - об’єднує, запалює інтерес і спрагу до життя усіх хто приймає участьу цьому експериментальному дійстві. З повною впевненістю погодожуємось з Аристотилем та головно ідеєю, яка пронизує його філософію: “Життя - це рух!”.
Автор статті Юлія Сезоненко
Практикуючий терапевт сенсорної інстеграції, засновник команди "Сенсорія"
 Танець споконвіку допомагає спілкуванню людей і є унікальною - універсальноюмовою, що передається через наше тіло і рухи.
Детальніше...
Вівторок, 28 жовтня 2014 11:09
Вперше українська активістка отримала світову премію за досягнення в сфері аутизму.
Детальніше...
Середа, 11 червня 2014 14:04
Як відомо, діти з аутизмом в більшості зарубіжних країн мають доступ до широкої мережі освітніх закладів різного типу.
Детальніше...
Середа, 12 грудня 2012 09:46
Для будь-якої аутичної дитини, навіть якщо вона має високі показники розвитку, ускладненими є: сприймання цілісної інформації, розуміння мови, комунікація та довільна цілеспрямована діяльність.
Детальніше...
Неділя, 09 грудня 2012 22:40
Діти з розладами аутичного спектра є тією категорією, для якої на сьогодні в Україні ефективне навчання практично неможливе.
Детальніше...
Середа, 04 липня 2012 17:45
Тема інклюзії для дітей з особливими освітніми потребами продовжує негативно сприйматися українським загалом, до якого входять більшість і педагогів, і чиновників, і батьків. При цьому, одна з найменш «зручних» категорій дітей в контексті інклюзивного навчання – це дітей з аутизмом, з з їхньою непередбачуваністю, небажанням виконувати інструкції педагогів, незрозумілою проблемною поведінкою тощо.
На нашу думку, інклюзію треба починати зі створення надійного підґрунтя.
Основи інклюзивного навчання дітей з аутизмом (як власне дітей будь-якої іншої категорії) мають бути закладені у дошкільному навчальному закладі, оскільки саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку як соціальних, так і пізнавальних навичок, а також процесу адаптації до дитячого середовища (що є нагальним завданням для дітей з аутизмом).
Орієнтуючись на інші країни, де інклюзивні процеси вже тривають, ми розуміємо, що від слів треба переходити до справ і передусім налагоджувати контакти між усіма учасниками інклюзивного навчання, щоб узгоджено працювати в інтересах дітей.
20 червня 2012 р. в актовому залі Інституту спеціальної педагогіки НАПН України відбувся семінар-презентація Комплексної програми розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт», затвердженої Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України.
Семінар ініціювала лабораторія корекції розвитку дітей з аутизмом Інституту, всі співробітники якої увійшли в творчу групу по розробці Програми (окрім фахівців Інституту спец. педагогіки, авторами Програми стали завідуюча і методист ДНЗ компенсуючого типу № 168 "Особлива дитина" м. Макіївка Донецької обл., де відкрито групу для 10 дітей з аутизмом, а також провідні фахівці Інклюзивного ресурсного центру ГО «Маленький Принц»).
У роботі семінару взяли участь методисти, дефектологи, психологи, вихователі спеціальних дошкільних закладів, або закладів зі спеціальними групами (інклюзивними, комбінованого типу) м. Києва, всього – 58 осіб.
Першу частину зустрічі було присвячено власне презентації програми «Розквіт».
Четверо учасників творчої групи, які були присутні на зустрічі (Тетяна Куценко, Іван Риндер, Інна Недозим та Тетяна Скрипник), представили ті лінії розвитку, які вони розробили, грунтуючись на кращих традиціях світової лікувальної педагогіки щодо навчання та розвитку дітей з аутизмом, а також на власному досвідові. Ясність і чіткість структури програми, узгодженість між її складниками, що відтворює орієнтир на цілісний розвиток дитини з аутизмом, детально виписані етапи її розвитку із зазначенням освітніх та корекційних завдань, методичні прийоми по їх втіленню, - все це знайшло схвальні відгуки у присутніх. Особливу цікавість в учасників семінару викликали запропоновані авторами програми психолого-педагогічні методи, засоби та прийоми, спрямовані на подолання стресового стану дітей з аутизмом, створення очуття безпеки та довіри, привертання їхної уваги, активізацію мовлення, розвиток здатності брати участь у спільній діяльності з іншими дітьми. Учасники семінару висловили бажання мати свій екземляр Програми, щоб реалізувати її на практиці.
Комплексну програму «Розквіт» створено так, щоб вона була корисною у практичному застосуванні для усіх фахівців психолого-педагогічного профілю, які опікуються проблемами дітей з аутизмом, а також для їхніх батьків.
Друга частина зустрічі була присвячена перспективам співпраці науковців, методистів та практиків щодо створення справжнього розвивального середовища дитини з аутизмом в освітньому закладі. За відповідями учасників семінару на питання анкети можна було зрозуміти, по-перше, що діти з розладами аутичного спектра потрапляють у більшість спеціальних садочків м. Києва (в одному із садків було зазначено навіть 5 дітей з аутизмом в одній групі, в іншому – 3), по-друге, що фахівці дошкільних навчальних закладів зацікавлені в усіх видах допомоги та співпраці, які співробітники Інституту та їхні експериментальні майданчики можуть надати.
Йдеться і про подальші семінари, тренінги, майстер-класи, круглі столи, і про створення так званих «навчальних команд» навколо кожної дитини, куди входитимуть фахівці навчального закладу, які безпосередньо опікуються цією дитиною, фахівці корекційного закладу (адже навчальний процес такої дитини має супроводжуватися послідовною корекційно-розвивальною роботою) та батьки дитини (завданням регулярних зустрічей такої команди є опрацювання ефективного психолого-педагогічного супроводу щодо процесу входження дитини в освітній простір).
Зважаючи на те, що Інститут спеціальної педагогіки НАПН України отримав ліцензію на проведення курсів підвищення кваліфікації фахівців психолого-педагогічного профілю, восени розпочнеться Програма з інклюзивного навчання (розробники Програми – лабораторія проблем інклюзивного навчання Інституту на чолі з доктором педагогічних наук Аллою Анатолієвною Колупаєвою), а орієнтовно з грудня-січня стартує Програма підвищення кваліфікації фахівців у роботі з дітьми з розладами аутичного спектра (розробники Програми – лабораторія корекції розвитку дітей з аутизмом на чолі – доктором психологічних наук Тетяною Вікторівною Скрипник).
Сподіваємося, що наближається той час, коли і педагоги, і психологи в Україні набудуть високої компетентності у своїй взаємодії з аутичними дітьми, і разом з батьками зможуть створювати для них найкращі умови для їхнього навчання і розвитку.
Раді будемо переслати Комплексну програму «Розквіт» дошкільним закладам України, а також почути від вас ідеї та пропозиції щодо нашої можливої співпраці.
Тетяна Скрипник, зав. лаб. корекції розвитку дітей з аутизмом Інституту спец. педагогіки НАПН Украины,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Інна Недозим, провідний фахівець Інклюзивного ресурсного центру ОО «Маленький Принц», www//autism.kiev.ua
Тема інклюзії для дітей з особливими освітніми потребами продовжує негативно сприйматися українським загалом, до якого входять більшість і педагогів, і чиновників, і батьків. При цьому, одна з найменш «зручних» категорій дітей в контексті інклюзивного навчання – це дітей з аутизмом, з з їхньою непередбачуваністю, небажанням виконувати інструкції педагогів, незрозумілою проблемною поведінкою тощо.На нашу думку, інклюзію треба починати зі створення надійного підґрунтя.Основи інклюзивного навчання дітей з аутизмом (як власне дітей будь-якої іншої категорії) мають бути закладені у дошкільному навчальному закладі, оскільки саме дошкільний вік є найбільш сприятливим для розвитку як соціальних, так і пізнавальних навичок, а також процесу адаптації до дитячого середовища (що є нагальним завданням для дітей з аутизмом).Орієнтуючись на інші країни, де інклюзивні процеси вже тривають, ми розуміємо, що від слів треба переходити до справ і передусім налагоджувати контакти між усіма учасниками інклюзивного навчання, щоб узгоджено працювати в інтересах дітей. 20 червня 2012 р. в актовому залі Інституту спеціальної педагогіки НАПН України відбувся семінар-презентація Комплексної програми розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт», затвердженої Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Семінар ініціювала лабораторія корекції розвитку дітей з аутизмом Інституту, всі співробітники якої увійшли в творчу групу по розробці Програми (окрім фахівців Інституту спец. педагогіки, авторами Програми стали завідуюча і методист ДНЗ компенсуючого типу № 168 "Особлива дитина" м. Макіївка Донецької обл., де відкрито групу для 10 дітей з аутизмом, а також провідні фахівці Інклюзивного ресурсного центру ГО «Маленький Принц»). У роботі семінару взяли участь методисти, дефектологи, психологи, вихователі спеціальних дошкільних закладів, або закладів зі спеціальними групами (інклюзивними, комбінованого типу) м. Києва, всього – 58 осіб.
Детальніше...
Вівторок, 19 червня 2012 18:39
Зважаючи на складність порушень розвитку за аутизму та відсутність універсальних методів позитивного корекціного впливу, фахівці, які опікуються проблематикою дітей з аутизмом, завжди у пошуку нових ефективних підходів до допомоги їм та їхнім родинам.
 Зважаючи на складність порушень розвитку за аутизму та відсутність універсальних методів позитивного корекціного впливу, фахівці, які опікуються проблематикою дітей з аутизмом, завжди у пошуку нових ефективних підходів до допомоги їм та їхнім родинам.
Детальніше...
Понеділок, 18 червня 2012 13:24
Цей номер розповість Вам про стратегічні напрямки діяльності Фонду, про членство в асоціації Autism Europe і ролі засновника Фонду "Дитина з майбутнім" Інни Сергієнко, як консула цієї організації. Ви дізнаєтеся про ініціативу міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової створити міжвідомчу робочу групу з питань аутизму, а також багато нового і корисного. Номер можна завантажити тут http://www.cwf.com.ua/images/stories/autism_today/autism_today_2012_05.pdf
Приємного вам читання!
Цей номер розповість Вам про стратегічні напрямки діяльності Фонду, про членство в асоціації Autism Europe і ролі засновника Фонду "Дитина з майбутнім" Інни Сергієнко, як консула цієї організації. Ви дізнаєтеся про ініціативу міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової створити міжвідомчу робочу групу з питань аутизму, а також багато нового і корисного.
Детальніше...
Четвер, 29 березня 2012 08:11
На сьогоднішній день системи організації інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами в Україні як і раніше не існує. Експерти прийшли до висновку, що за відсутності такої системи, тільки обов'язкова дошкільна підготовка в т.ч. дітей з синдромом аутизму може стати запорукою успішного розвитку шкільної інклюзії.
«Школи будуть готові розвивати інклюзивні класи, якщо діти будуть йти до них соціалізовані та підготовлені. Тому роль дошкільних установ, роль батьків, які несуть повну відповідальність за роботу з дитиною - величезна. Ця робота є ключовим фактором у долі малюка. Від цього залежить, чи буде він навчатися в інтернаті або вдома або отримає шанс навчитися жити в цьому світі і стати повноцінним членом суспільства », - говорить директор Фонду допомоги дітям з синдромом аутизму« Дитина з майбутнім »Лариса Рибченко.
Щоб отримати можливість навчатися в інклюзивних класах в школі, аутисту необхідно навчання в спеціалізованому навчальному закладі. «Існує думка, що аутисти можуть ходити у звичайний дитсадок. Але це не так. Якщо в групі 30 дітей, то хто з аутистами буде проводити спеціальні заняття, хто буде здійснювати корекцію? Важко навіть встежити, щоб дитина не полізла у вікно або когось не штовхнула», - говорить член правління Фонду« Дитина з майбутнім »Інна Сергієнко. Для того, щоб нормалізувати стан аутиста, йому потрібні індивідуальні заняття, не менше 20-30 годин на тиждень. В умовах звичайної групи в дитячому саду це просто нереально, зазначають експерти.
Якщо ж з дитиною правильно займатися з самого раннього віку, комбінувати групові та індивідуальні заняття, то до шкільного віку він цілком буде готовий до навчання в інклюзивних класах. «З моменту виходу постанови Кабінету Міністрів про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах пройшло вже майже півроку, але шкіл, які захотіли б ввести інклюзивні класи, більше не стало», - зазначає директор київської загальноосвітньої школи № 231 Ігор Маматказін. Ця школа з 2009 року практикує інклюзивний клас, проте розвивати цей напрям на сьогодні школа не має можливості, тому що незважаючи на велику кількість бажаючих, підготовлених до шкільного навчання дітей - одиниці.
На сьогоднішній день системи організації інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами в Україні як і раніше не існує. Експерти прийшли до висновку, що за відсутності такої системи, тільки обов'язкова дошкільна підготовка в т.ч. дітей з синдромом аутизму може стати запорукою успішного розвитку шкільної інклюзії.
«Школи будуть готові розвивати інклюзивні класи, якщо діти будуть йти до них соціалізовані та підготовлені. Тому роль дошкільних установ, роль батьків, які несуть повну відповідальність за роботу з дитиною - величезна. Ця робота є ключовим фактором у долі малюка. Від цього залежить, чи буде він навчатися в інтернаті або вдома або отримає шанс навчитися жити в цьому світі і стати повноцінним членом суспільства », - говорить директор Фонду допомоги дітям з синдромом аутизму« Дитина з майбутнім »Лариса Рибченко.
Детальніше...
Вівторок, 27 грудня 2011 10:33
Напередодні новорічних та різдвяних свят Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім» випустив перший номер щомісячного електронного журналу «Аутизм сьогодні».
Аудиторію журналу складають педагоги, лікарі, представники державного сектору, журналісти, а також представники організацій, які займаються проблемами аутизму в Україну та працюють з дітьми з РАС. Кожен номер міститиме аналітичну статтю, думку експерта, світові новини та іншу цікаву, а головне корисну інформацію.
Напередодні новорічних та різдвяних свят Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму «Дитина з майбутнім» випустив перший номер щомісячного електронного журналу «Аутизм сьогодні». Аудиторію журналу складають педагоги, лікарі, представники державного сектору, журналісти, а також представники організацій, які займаються проблемами аутизму в Україну та працюють з дітьми з РАС. Кожен номер міститиме аналітичну статтю, думку експерта, світові новини та іншу цікаву, а головне корисну інформацію.
Детальніше...
|
|